Німі ночі 7 ½: Перший український блокбастер і класика експресіонізму під живу музику від одеських джазменів

Привет всем!

Давно не писала ибо занимаюсь прекрасной, но трудоемкой научной работой :))

Могу поделиться с вами только интересной информацией, которую мне прислали. Считаю, что это событие стоит вашего внимания!

Информация на родном украинском языке.

Німі ночі 7 ½: Перший український блокбастер і класика експресіонізму під живу музику від одеських джазменів

У четвер, 11 травня, в Довженко-Центрі стартує найбільший у Східній Європі фестиваль німого кіно і сучасної музики НІМІ НОЧІ, що вперше проводиться в Києві.

Фестиваль відкриється репрем’єрою одного з найдорожчих, наймасштабніших і найуспішніших українських фільмів 20-х років ТАРАС ТРЯСИЛО (1926) П. Чардиніна. Ця пишно костюмована історична драма й водночас найдорожчий фільм епохи був віднайдений лише в 1998 році в сховищах Французької синематеки, де зберігався під назвою ТАТАРИ. Головні ролі у ньому зіграли чи не найбільші зірки українського кіно першої половини ХХ ст. Амвросій Бучма, Іван Замичковський та Наталя Ужвій.

Спеціально для фестивалю фільм наживо озвучать корифеї одеського джазового руху Андрій Показ та Яків Тарунцов

Завершиться вечір показом німецької стрічки ЧОРНИЙ ХІД (1921), створеної Леопольдом Йеснером, новатором у режисурі та сценографії. Саме він винайдено цілу низку прийомів, що в подальшому стануть основою виражальної мови експресіонізму в класичних фільмах Фріца Ланга, Фрідріха Вільгельма Мурнау, Георга Вільгельма Пабста. Похмура хвороблива зображальність фільму яскраво відтіняється сугестивною акторською роботою Генні Портен.

Стрічку наживо озвучить JULINOZA – проект одеської композиторки Юлії Запорожець, чвертьфіналістки талант-шоу «Голос країни».

Наступного дня на глядачів чекатиме репрем’єра повної версії забутого на десятиліття фільма Михаїла Кауфмана НЕБУВАЛИЙ ПОХІД (1931) із симфонією, яку наживо виконає колектив Антона Байбакова, шедевр китайського психологічного кіно БОГИНЯ (1934), який озвучить найвизначніший акордеоніст білоруського музичного андеграунду Єгор Забєлов, а також своєрідна прем’єра французької короткометражки АНТРАКТ

Рене Клера. Знаменитий саундтрек до фільму авторства великого Еріка Саті прозвучить у живому виконанні оркестрів Supremus та Armonia Ludus під диригуванням Міхейла Менабде (автор проекту Дмитро Радзецький).

РОЗКЛАД ПОКАЗІВ:

11 травня

18:00 ТАРАС ТРЯСИЛО (реж. Петро Чардинін, Україна, 1926) та Андрій Показ і Яків Тарунцов (Україна)

19:30 ЧОРНИЙ ХІД(реж. Леопольд Йеснер, Пауль Лені, Німеччина, 1921) та гурт Julinoza (Україна)

12 травня

20:00 БОГИНЯ (реж. Юнган У, Китай, 1934) та баяніст Єгор Забєлов (Білорусь)

21:30 АНТРАКТ (реж. Рене Клер, Франція, 1924) та музика Еріка Саті у виконанні проекту SUPREMUS та оркестру Armonia Ludus під диригуванням Михейла Менабде (Грузія-Австрія)

22:45 НЕБУВАЛИЙ ПОХІД (реж. Михаїл Кауфман, Україна, 1931) та гурт Антона Байбакова (Україна)

Місце проведення: Довженко-Центр, м. Голосіївська, вул. Васильківська, 1  

Facebook-подія: www.facebook.com/events/293737744390399/

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ФІЛЬМИ ТА МУЗИКАНТІВ :

ТАРАС ТРЯСИЛО (Повість про гаряче серце)

1926, Україна

ВУФКУ 72 хв.

РежисерПетро Чардинін

Автор сценарію Василь Радиш

ОператорБорис Завелєв

У ролях: Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Іван Замичковський, Микола Кучинський, МаргарітаБарская-Чардиніна, Матвій Ляров, Леонід Чембарський

Дія фільму розгортається в ХVII столітті, коли соціальний антагонізм досягає піку. Бідність селян і козацької голоти протиставляється розкішному життю панів, ксьондзів, козацьких старшин і польської шляхти. Козаки відбивають напади іновірців-татар, але поступово усвідомлюють, що справжній ворог набагато ближче. Тарас Трясило підіймає козацтво на допомогу повсталим селянам.

Драматичний історичний наратив, віртуозно зняті масові сцени кінних атак, рукопашних боїв і народних гулянь контрастують із «салонними» сценами в палаці – балами, застіллями, розвагами багатіїв та їх сімей в одягу із парчі. Режисер з епічним розмахом і уважністю до деталей вибудовує фактуру фільму та характери персонажів. Типажі козаків підбирали за картиною Рєпіна “Запорожці”, яка висіла в кімнаті Чардиніна на Одеській кіностудії. Студія тоді на якийсь час перетворилася на музей зброї і артефактів доби Запорізької Січі.

Фільм, знятий за однойменним віршованим романом Володимира Сосюри 1925 року, довго вважався втраченим. Стрічку на 16-міліметровій плівці віднайшов в архівах Французької сінематеки кінокритик Любомир Госейко, де вона зберігалася під назвою «Татари». Зусиллями Довженко-Центру плівку привезли в Україну і відреставрували.

Дві головні ролі в фільмі зіграли провідні актори театру Леся Курбаса «Березіль». Амвросій Бучма втілив романтизований образ запорізького ватажка – Тараса Трясила, роль його сестри, до якої залицяється молодий шляхтич, виконала Наталія Ужвій. В ролі жорстокої панянки – дружина режисера МаргарітаБарская, яка в українському кінематографі дебютувала у Довженка в «Ягідці кохання». Кошового Кобзу на екрані втілив відомий театральний актор Замичковський, це його перша роль в кіно. І хоча «в зморшках його обличчя записана вся історія українського театру», як пише кінокритик Е. Гудін в журналі «Кіно», наприкінці 1920-х років він стане обличчям багатьох фільмів ВУФКУ («Непевний багаж», «Гамбург», «Тарас Шевченко», «Два дні», «Беня Крик»).

Наприкінці 1920-х років фільм неодноразово показували закордоном.Зокрема, про успішний показ в Парижі писав журналіст і режисер Євген Деслав. Згодом у паризькому кіножурналі «Сінеопс» вийшла рецензія, в якій відзначалися хороша гра акторів, красиві краєвиди і «могутність реалізації фільму». Під час показу на Буковині (в Чернівцях), яка в той час була в складі Румунії, фільм викликав фурор, натовп стояв аж на вулиці. У єврейській газеті «Форвертс», яка випускалася в США, але активно поширювалася в Східній Європі, «Тарас Трясило» анонсувався як найвидатніший фільм виробництва ВУФКУ: «Фільм масовий, велетенського розміру, з участю 10 000 осіб. Могутній темп, здається чутно тисячі кінських копит козацьких коней і крики до смерті закатованих…»

АНДРІЙ ПОКАЗ ТА ЯКІВ ТАРУНЦОВ

Андрій Показ – одеський класичний і джазовий піаніст, композитор та імпровізатор. Виступав на сценах України, Росії, Молдови, Словаччини, Польщі, Великобританії, Франції, Португалії, Іспанії, Італії, Південної Кореї, Китаю. Працює викладачем кафедри спеціального фортепіано в Одеській національній музичній академії ім. А. В. Нежданової. Учасник і лідер кількох джазових та естрадних колективів. В 2015 записав альбом, що повністю складається з авторських творів у виконанні джазового квінтету.

Барабанщик Яків Тарунцов закінчив естрадне відділення Одеського музичного училища з класу ударних. Лауреат всеукраїнських джазових конкурсів. Брав участь у музичних проектах:

Tihiro, ne / tee, Kazino, Глашатай Майк, BernardStruberJazztet, тріо Олексія Пєтухова, Pokaz&Co, OurTime, Overheat, ElDoradoOrchestra, MonkeyJuice. З 2013 року ендорсер барабанних паличок StarSticks.

ЧОРНИЙ ХІД

HINTERTREPPE

1921, Німеччина

Gloria-Film GmbH, HennyPortenFilmproduktion, 40 хв.

РежисериЛеопольд Йєснер, Пауль Лені

Автор сценаріюКарл Майєр

ОператориВіллі Гамейстер, Карл Хассельманн

У ролях: Генні Портен, ФріцКортнер, Вільям Дітерле

 

Покоївка дорогого пансіону чекає листів від свого коханого, проте горбун-листоноша, який мешкає поруч у підвалі, щоразу лише розводить руками. Насправді він сам закоханий у покоївку і зумисне перехоплює її листування з коханим. Не здогадуючись про це, дівчина одного разу спускається до нього в кімнату і лише тоді розуміє справжні мотиви його підступних дій. Її гнів поступово перетворюється на симпатію до листоноші. Однак під час наступного візиту покоївки до підвалу листоноші з’являється її коханець.

Розпочата як романтична драма, завдяки своєму експресіоністичному настрою, стрічка поступово перетворюється на фільм жахів. А повільний підйом і спуск листоноші спіральними сходами пансіону, повторений у фільмі шість разів, виявляється символом цього жаху.

Фільм є дебютом у кіно режисера Берлінського державного театру Леопольда Йєснера. Автор сценарію фільму Карл Майєр – ключова персона для становлення німецького експресіонізму в кінематографі початку 1920-х років. Свою сценарну кар’єру Майєр розпочав поворотним фільмом «Кабінет доктора Каліґарі».

На відміну від «Каліґарі», експресіоністичні настрої знятого рік потому «Чорного ходу» проявляються не в химерній архітектурі декорацій, а у вишуканій грі світла та тіней. Більшість екранного часу всі персонажі, крім пари центральних коханців, показано виключно у вигляді тіней. І навіть у сцені довгоочікуваного повернення першого коханого покоївки його тінь виглядає підкреслено більшою за розміром, ніж він сам.

Проте ледь не найбільшою новацією «Чорного ходу», як і інших фільмів Майєра цього періоду («Новорічна ніч», 1923, «Остання людина», 1924), є те, що стрічка обходиться майже без титрів.

ЗіґфрідКракауер відносив «Чорний хід» до «фільмів хаосу», які в німецькому експресіонізмі протиставлялися фільмам про тиранів. Хоча в таких фільмах не було лихої тиранічної фігури, анархія, породжена її відсутністю, не віщувала нічого доброго на шляху до невблаганно трагічної розв’язки.

 

JULINOZA

Ще зовсім недавно за Юлією Запорожець можна було спостерігати в ефірах вокального проекту «Голос країни», де її талант композиторки, піаністки та співачки підкорив широку аудиторію. Та шанувальникам альтернативних напрямків джазу, тріп-хопу, електроніки добре відомий проект JULINOZA, заснований музиканткою в Одесі в 2014 році.Сьогодні JULINOZA – це дует Юлії Запорожець і одного з найбільш неординарних барабанщиків України Ігоря Чеботарьова. JULINOZA співпрацює з різними музикантами, танцівниками та медіа-артистами, розкриваючи різноманітні грані проекту.

У 2016 році на німецькому лейбліStereoflex вийшов дебютний альбом JULINOZA «THE CONDUCTOR OF IMAGINATION», який включив деякі саундтреки, написані Юлією Запорожець до фільмів та мюзиклів. 2017 рік ознаменувався релізом міні-альбому «RIFF/Так далек мій шлях», що представив слухачам нове, фантасмагоричне, більш електронне звучання групи.

JULINOZA були учасниками великих музичних фестивалів: Одеського міжнародного кінофестивалю, «Німі ночі», OdessaJazzFest, KoktebelJazzFest, Артмісто, AlfaJazzFest. 2017-го колектив переміг у конкурсі IndiefieldsUA та виграв участь у фестивалі сучасної музики AtlasWeekend.

БОГИНЯ

神女

1934, Китай,

LianhuaFilmCompany, 73’

Режисер: У Юнган

Автор сценарію: У Юнган

Оператор: ХунВейле

У ролях: ЖуаньЛін’юй, Лі Жиань, ЧжанЧжичжи

Життя матері-одиначки ділиться навпіл – вночі на гамірних вулицях Шанхаю вона працює повією, щоб заробити на життя, вдень – піклується про свого сина, якого любить понад усе на світі. Зі зміною соціальних ролей змінюється і тілесна пластика героїні – від розкутої звабливості куртизанки, богині нічного міста, до стриманої жіночності і ніжності богині-матері. Вона робить спробу покинути «найдревнішу професію», але її сутенер, якого місцеві злодюжки називають «Бос», не дозволяє це зробити. Заповітна мрія жінки – щоб її син отримав гарну освіту і виріс хорошою людиною. Проте суспільство ворожо приймає дитину з «поганої» сім’ї.

Фільм «Богиня» – яскраве втілення «золотого періоду» 1930-х у кінематографі Китаю. У цей час деякі студії починають схилятися до лівацтва, зокрема й одна з найбільших, на якій було знято фільм, LianhuaFilmCompany. Режисери обирають соціально гострі, конфліктні теми про найбідніші верстви населення і класове розшарування. Вони підхоплюють популярну в той час у кінематографі різних країн світу емансипативну тему безправ’я і беззахисності жінки.

Фільм знятий в 1934-му році, але без звуку. Попри те, що вже кілька років в країні знімають звукове кіно, багато китайських студій у цей час ще продовжують ставити німі фільми, передусім через брак обладнання і спеціалістів, але також і через велику кількість діалектів в усній мові різних регіонів Китаю.

Західний кінематограф першої третини ХХ століття екзотизує й навіть еротизує Схід, виникає мода на орієнталізм. У фільмі Схід отримує свій голос, а глядачі можуть побачити неекзотизоване зображення життя і побуту мешканців тогочасного Шанхаю.

Психологічно витримана, натуралістична акторська гра продовжує традиції китайського театру, видозмінені під впливом кінематографа. Головну роль у фільмі зіграла зірка китайського кіно ЖуаньЛін’юй, життя якої склалося не менш драматично, ніж у її героїні. Для 24-річної актриси – це одна з останніх ролей в кіно. Через рік після виходу фільму на екрани вона наклала на себе руки. Це стало всенародною трагедією – поховальна процесія з 300 тисяч людей простягнулася на 5 кілометрів.

 

ЄГОР ЗАБЄЛОВ

Єгор Забєлов, либонь, найвідоміший акордеоніст і композитор білоруського музичного андеграунду. Входив до складу білоруських музичних проектів «Нагуаль» та «Серебряная свадьба». 2005 року заснував гурт «Gurzuf», з яким зіграв у суперфіналі фестивалю-конкурсу GlobalBattleoftheBands в Лондоні (2007). отримав почесну премію Сєрґєя Курьохіна в галузі сучасного мистецтва в номінації «Етно-механіка» (Санкт-Петербург, 2010).

Зіграв понад 400 концертів на європейських клубних і фестивальних майданчиках: LeGrandSoufflet (Франція), JazzBez (Польща-Україна), B-Sides (Швейцарія), Fusion (Німеччина), Airbag (Бельгія), фестивалях в Австрії та Португалії.

Маючи в бекграунді академічний канон, Єгор Забєлов вільно почувається у джазовій, авангардній та рок-музиці. З 2006 року Забєлов пише музику до спектаклів білоруського театрального режисера АляксєяЛєлявского, які були поставлені в Німеччині, Польщі, Словенії, Білорусі. Має спільні творчі проекти з польською групою LaoChe, французом Домініком Сонік, вокалісткоюRammsteinBobo та її проектом «BoboundHerzfeld». Написав музику до класичних німих стрічок «Голем: як він прийшов у світ» (1920) Пауля Вегенера та Карла Бьозе, «Менільмонтан» (1926) Дімітрія Кірсаноффа.

 

АНТРАКТ

ENTR’ACTE

1924, Франція

LesBalletsSuedois, 22 хв.

Режисер Рене Клер

Автори сценарію: Рене Клер, Франсіс Пікабіа

Композитор: Ерік Саті

У ролях: Жан Бьорлен, Інге Фріс, Франсіс Пікабіа, Марсель Дюшан,Ман Рей

«Антракт» – своєрідна прем’єра «Німих ночей 7 ½». Короткометражний фільм, який відкрив світу видатного французького режисера Рене Клера. Знятий на замовлення Шведського балету в Парижі, «Антракт» планували показувати в перерві вистави з символічною назвою «Спектакль скасовується». Проте сам балет був розпущений за пару місяців, а його кіно-антракт, перемонтований Клером в 1967-му році, згодом став повноцінним фільмом.

«Антракт» якнайкраще передає атмосферу Франції 20-х років з її вируючим життям, ексцентричними витівками художників та їх одвічною любов’ю до експериментів і заперечення всього на світі. Сценарій до балету і частково до фільму написав один з лідерів дадаїзму і сюрреалізму ФрансісПікабіа, музику – великий композитор-авангардист ЕрікСаті, для якого цейтвір став останнім у житті.
Все це перетворило невеличку забавку на гротескну дію, де висміювалось раннє кіно.Сюжет був підпорядкований музичному ритму, а герої дозволяли собі неймовірні витівки.Фільм мав величезний успіх і став першим та єдиним досвідом співпраці РенеКлера із сюрреалістами, а також найбільшабсурдистським творінням в кар’єрі режисера.

SUPREMUS / ARMONIA LUDUS / МІХЕЙЛ МЕНАБДЕ

Проект експериментальної музики Supremusстворений у Києві в 2009 році братами Дмитром та Сергієм Радзецькими. Проект працює у жанрах академічного авангарду, фрі-джазу, авант-прогу, фьюжн, ембіент, електроніки. Supremus реалізував низку звукотворчихперформансів: «Гітарні галюцинації» (Дніпропетровськ2010, Київ 2011, Харків 2012, Львів/Кіровоград 2015), «GroundMusic» (2014), «ShakespeareinSpace» (2016), Міжнародний фестиваль сучасної та імпровізаційної музики «FreeFest» (2013–2014), програму «AvantFloyd» з авторських фантазій на музикуPinkFloyd з музикантами «Океану Ельзи» Мілошем Єлічем та Денисом Глініним.

У 2016 Supremus провівтриденний фестиваль, присвячений 150-річчю французького композитора ЕрікаСаті. Тоді оркестр ArmoniaLudus під диригуванням МіхейлаМенабдевперше в Українівиконав музикуЕрікаСатідо фільму РенеКлера«Антракт». Автором проекту виступив Дмитро Радзецький.

МіхейлМенабде – відомий грузинський та український диригент, з 2014 року тісно співпрацює з музичною агенцією «Ухо», у цей же час із найкращими музикантами Києва створює камерний ансамбль ArmoniaLudus. Разом з ансамблем Міхейл неодноразово брав участь у фестивалях «KievСontemporaryMusicDays», «KievMusiсFest», «Літні музичні промені», «Два дні та дві ночі нової музики». МіхейлМенабде входить в число провідних диригентів сучасної української музики. Останнім часом Менабде працює у Відні, але паралельно включається у музичне життя України та Грузії.

 

НЕБУВАЛИЙ ПОХIД (Нечуваний похід)

1931, Україна

«Українфільм» (Київ), 70 хв.

Режисер і оператор МихаїлКауфман

Конструктивістський фільм-репортаж про рух «двадцятип’ятитисячників» – робітників, направлених Партією в 1929 році на підйом села. Фільм знімався в одному з найбільших радгоспів свого часу «Гігант», на Харківському тракторному заводі, Чорноморському флоті в Севастополі.

«Небувалий похід» – остання робота авангардистської школи кіноків в Україні. Творчі шляхи МихаїлаКауфмана та Дзиґи Вертова розійшлися після «Людини з кіноапаратом» (1929). З частини відзнятого матеріалу Михаїл змонтував власний фільм «Навесні» (1929). «Небувалий похід» – його наступна робота, створена в атмосфері початку реакції та неприязного ставлення кінокритики до «естетизування машин» та «неігровізму»кіноків.

У «Небувалому поході»Кауфман уже відходив від ідеї механічної камери-ока, проте машинам – тракторам і комбайнам – все ще приділяв набагато більше уваги, ніж людям. Злидням тогочасних сіл Кауфман протиставляє геометричний ритм механізованих заводів.

Проблемою сіл, в дусі пропаганди того часу, показано куркулів, а прогресивним кроком – формування колгоспів. Колективізація у фільмі йде пліч-о-пліч з індустріалізацією, а от наступним етапом «небувалого походу» в останніх кадрах фільму зображена мілітаризація.

«Небувалий похід» – парадоксальний фільм, що показує село того часу так, як звикли репрезентувати місто, і попри свою тотально агітаційну форму, компілює індустріальне захоплення Вертова з пантеїстичною м’якістю Довженка.

КОЛЕКТИВ АНТОНА БАЙБАКОВА

Антон Байбаков – незалежний композитор та виконавець, що працює з відомими українськими музичними гуртами (ДахаБраха, Катя Chilly). Пише музику з 1998 року. Останніми роками плідно співпрацює з молодими українськими кінорежисерами. Автор музики до таких відомих українських фільмів-призерів міжнародних кінофестивалів як «Хворісукалюди» (реж. Юрій Речинський, 2011), «Дорога» (реж. Максим Ксьонда, 2012), «Крамниця співочих пташок» (реж. Анатолій Лавренишин, 2014), «Листопад» (реж. МашаКондакова, 2014), «Євромайдан. Чорновий монтаж» (2014). Учасник багатьох українських та європейських кіно- та музичних фестивалів.

Колектив виступатиме у складі: Софія та Варвара Турта (рояль), Єгор Гавриленко (бас-гітара), Жанна Марчинська (віолончель), Андрій Надольський (ударні).

 

Фестиваль німого кіно та сучасної музики НІМІ НОЧІ було засновано Іваном Козленком та Катериною Мальцевою в 2010 році в Одесі як данину місту, з якого розпочався стрімкий розвиток українського кінематографа 1920-х років, що увінчався створенням низки світових шедеврів та формуванням однієї з найпотужніших в Європі національних кіноіндустрій. Крім освітніх та художніх завдань, найважливішим із яких було переосмислення досвіду українського німого кіно засобами сучасної музики, фестиваль також прагнув сформувати лояльність до українського культурного продукту в Одесі через наголошення урбаністичної складової української культури 1920-х рр.

Від 2017 року місцем його регулярного проведення як національного фестивалю архівного кіно стане Київ, де в фільмофонді Національного центру Олександра Довженка зберігається найповніша в Україні збірка німого кіно.

Tags: , ,

No comments yet.

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.